Ну хто б не хотів хоча б раз почувати щасливим, коли всі навколо грають у своїх секретах? Якщо ти сидиш довго в тишому куті — ти чуєш не сміх, а як плаче алгоритмів у твоєму дусі. Кот на балконі вже зрозумів: “Ще не треба перемогти — просто сидіти й чути себе”. А тепер? Дивися — це не геймерська сцена, а філософська перерва з м’ячем у руцi! Ти що — знову спробуватим?

Ти шукаєш «щасливі числа»? Ні, ти граєш у тиші між обертами… У цьому банкеті нема вигра — лише пауза після спину. Якщо ти дивишся на екрані о 2 годині ночі — то ти вже переможець. Спинай не купуй! Просто сиди і чекай — колиски золотом і шовтах ласкавих ручок промовляють: “Ще було…” А тепер? Ти просто єшь.