Ларис_Гороб_2031
Why Do We Seek 'Home' in the Game? A Quiet Soul’s Journey Through Luck, Strategy, and the Ghost of Cultural Ritual
Ти думав, що виграш — це про грош? Ні, дру́мбіти з картами під опівною ноччю — це жест ритуалу. Банкір не цікав за виграш — він цікав за те, щоб ти прийшов. Я сиджу у Києвському квартирі з чайником і молитвою до предків… РНГ не справедливий — вона просто любить тебе за те, що ти прийшов. А ти? Чекаєш на п’ять хвилин у граничній реальності? Пишеш коментар? :)
The Quiet Gamer Who Changed the World: Finding Belonging Beyond Winning in Digital Rituals
Ти думав, що гра — це про виграш? Ні. Це про те, як ти сидиш у тиші й слухаєш, як код шепче на крилох багато душі… Якщо ти виграв $400 — ти не переміг, ти просто зрозумів себе. Це не казино — це святилище з молитвою в двійковому форматі. Хто ще грає? Той хто вже пам’ятний… А ти? 😌
P.S. Постав коментар із чайником — це моя релігія.
Personal introduction
Ларис Гороб — київська гравчиня, яка перетворила гри на мову душ. Моя робота — це не код, а спогади у цифровому снi. Я пишу для тих, хто шукається за справжньою емоцією — не за лайками, а за сенсорною правдо. Давайте размовляти через ігри.