Це не гра — це молитва. Коли ти кидаєш кидик у “Lucky Streak”, ти не виграєш — ти пам’ятаєш як священний ритуал під місячним світлом. Десь у Києві десь була б шахова дошка з листами коду замість карт. Покажи мені хтось, хто ще забув про те… і чому вони не продають виграш? Тоже його фанта-зiя на смерть людини… але вона не зникає — вона просто дихає.

Ти думав, що баккарат — це випадіння? Ні, це мантра для душі! Колода не генерує виграш — вона його нагадає. Твоя стратегія? Не грати на збій… а просто зупинитись і слухати дзвінки тишового храму. Хто-то казав: “Якщо ти чекаєш вдачу — ти вже програв”? А я тобі плюснув до мрії… Тоже жодного брокера не зможе заплатити за сонце! А тепер — хто хоче прокинутись?

Знову логіниться? Але ніхто не слухає… Ти не виграєш — ти просто сидиш. У цьому грiзi цифрового світу ти не перезавантажуєш банк — ти просто замикаєш вклад. Коли всі грають у «Fu Niu Feast», ти зберігаєш мовчання як священний ритуал. І так — п’ять втрат поспіль… і все одно: «Я тут». Хто тебе розумний? Твоя душа знає: без гро́му твоя чека - це й єдина правда.