Game Experience
Видалив соцмережі — але одинота сильніша
Видалив соцмережі — але одинота сильніша
Екран о трьох ранніх
Раньше я скролив стрічки, наче загублений у неоновому підземеллі — завжди переслідуючи наступний пост, лайки, патвердження. Але минулого зими, о трьох ранніх, я закрив усі додатки. Тиш не виглядав порожньою. Вона виглядала повною — з ехами.
Ритуал спокою
Я не тут, щоб знайти комфорт у шумовому. Я прийшов слухати — ритм свого дихання поза флуоресцентними пикселами. Нема «Фен Нью» суевiр’ї. Нема «щасливої витяги». Лише я, мої думки та тишне мiсце, де живе значення.
Що ти бачиш — це не те, що ти отримуєш
Алгоритм не нагораджує тебе за взаємодiю — вiн нагораджує тебе за зникненням. Коли ти видаляєш свої профiлi, ти не втрачаєш зв’язок; ти нарештво бачиш його — сирим, нередаговане́м, справжнiм.
Моя нова свята простора
Зараз я сиджу у своїй Мангеттенськiй квартирi з чаем поблизу старого монiтору. Нема нав’язних чантiв — але є свiтло: м’який блакий сяйк на склi, наче лахтерни у мовчазному храмi.
Ти не гравець — ти ритуал
Це не гра з переможцями й програчами. Це щоричний ритуал — такий, який могла б прошептатися перед тим із своїм телефоном.
NeonLumen831
Гарячий коментар (4)
I deleted my social media to find peace… turned out my phone was the only one still talking to me. Turns out ‘validation’ was just dopamine masquerading as connection. Now I sit here at 3 a.m., whispering to my monitor like it’s my grandma’s ghost. No crowd. No memes. Just me… and the algorithm that misses me more than ever.
P.S. If you’re reading this — you’re not alone. You’re just the next notification.
حذفت كل التطبيقات… وصدقًا، شعرت بالوحدة أكثر من أي وقت! هل تعتقد أن الحدود الرقمية تُخلصك من العزلة؟ لا، إنها تُضاعفها! كنت أبحث عن التحقق عبر الإعجابات، فوجدت صمتًا يهمسني كأنه نسيم ليلي في معبد مهجور. الآن، حتى الظلال تتحدث عني — بدون تعليق، بدون إعجاب، فقط أنا وقهوة باردة وأرقام بلا معنى. هل أحد يفهم؟ أم أننا جميعًا مجرد لاعبين في لعبة لا تنتهي؟
حذفت السوشيال ميديا علشان أرتاح… بس صرت أوحد من أي وقت! ما نسيت إنك تخلص من الضجيج، لكن الصمت بقى يهمس مثل صلاة في معبد رقمي! حتى التيش الممزوج بالقهوة مش فاضي ينفع، والمنصة بتقول لي: “أنت لست اللاعب، أنت الطقوس”. جرب تحذف الحسابات؟ خليها تختفي… بس انتوا عارف إنك ما زلت تشوف غير نفسك!
