Від початківця до Сяньруй Фува: Тиха перемога

Я не прагав стати майстром Сяньруй Фува. Я увійшов у нього, як інозит, під світлом лхантерів — не за обітами про джекпоти. Мої перші ставки були маленькими: 10 р. за раунд. Я спостерігав, як інші наздогоняють «翻倍» начеб дитям, що гоняться за блисками — безладно, гучо, слепо до ритму.

Потим я почав слухати.

Країнний перевага була не 45,8% чи 44,6%. Вона була тишою між обертами — простором, де живе мудрость.

Я припинув лiчити перемоги й почав лiчити подих.

Що, якщо джекпот не випадає на столі — а в паузi перед тим, коли ти кладеш свiй наступний чип? Саме Сяньруй Фува з’являється — не як переможець, а як той хто залишився.

Справжня нагорода — не золото — це яснiсть.

Я приєднався до спобщностi Фугван і побачив, як іншi плачуть, посмІхаючись на своїх знімках: вони грали годинами без перемоги — і все одно повернули завтра.

Це не гемблинг. Це лiтургiя.

Твоя наступна ставка? Не догоняйте дракона.

Нехай буде тихо.

Нехай буде твоє.