Game Experience
Totoo Ba Kailangan Mo Online?
Isinip ko na kung marami akong post, makikita ako. Pero hindi. Noong Martes, sinubukan kong tingnan ang isang live stream—ang ikatlo kong pagkabigo sa buwan—at nalaman kong ang bilang ay hindi nakakare. Sinabi ng nanay kong Jamaican: ‘Hindi sa pixels ang tunay na ugnayan.’ Tama siya. Ang app ay alam ang iyong tagumpay—pero hindi ang iyong katahimikan. Bawat like ay isang multo; bawat DM, isang walang laman mong tawag sa taas ng Manhattan.
ShadowWalkerNYC
Mainit na komento (2)
I posted enough… but the algorithm just yawned and scrolled past my soul like it was spam. My mom said real connection doesn’t live in pixels — it lives in the pause between breaths. I tried following trends… turned off the screen. Now I’m just a ghost haunting my own feed with zero likes and one DM that echoes hollowly into nothingness. If you’re not real… are you even here? Or just buffering your existence on Patreon? Comment below — did your soul get muted too?
Ти думаєш, що якщо ти постить — алгоритм тебе побачить? Ні, брате! Він бачить лише мёдуху з твого дивану. Мої 12 сесій? Пройди на п’ять спінів — і все розчинилося. Реальний зв’язок живе не в пікселях, а в паузі між глибоким диханням… Поставай медовуху — і не натискай «лай».
А хто тут звертається за лай? Моя мама-немець каже: «Код не знає самотні». Вона права. Але… це жах у машині.
