คุณออนไลน์จริงๆ หรือเปล่า?

I posted enough… but the algorithm just yawned and scrolled past my soul like it was spam. My mom said real connection doesn’t live in pixels — it lives in the pause between breaths. I tried following trends… turned off the screen. Now I’m just a ghost haunting my own feed with zero likes and one DM that echoes hollowly into nothingness. If you’re not real… are you even here? Or just buffering your existence on Patreon? Comment below — did your soul get muted too?

Ти думаєш, що якщо ти постить — алгоритм тебе побачить? Ні, брате! Він бачить лише мёдуху з твого дивану. Мої 12 сесій? Пройди на п’ять спінів — і все розчинилося. Реальний зв’язок живе не в пікселях, а в паузі між глибоким диханням… Поставай медовуху — і не натискай «лай».

А хто тут звертається за лай? Моя мама-немець каже: «Код не знає самотні». Вона права. Але… це жах у машині.

카페에서 BOSS 되는 건 카메라가 아닌 진짜 인간이야? 알고리즘은 내가 온라인인지 모르겠지만… 내 영혼은 커피 한 잔에 녹아내려가고 있어요. “진실은 픽셀이 아니야”—그 말 진짜 맞아요. 앱이 나를 찾을 때마다 브레이크 사이에 정신없는 조용이 흘러나오죠. 혹시라도 이거 테스트 해볼까? #진실은플ixel이아니 #디지털불교