Game Experience
本当にオンライン？5つのサイン
本当にオンライン？5つのサイン
「オンライン」＝「存在」だと信じていた私は、ライブ配信で視聴者が突然消えた冬の夜、静寂の中に坐りました。画面だけが光り、まるで祭壇のようでした。
そこから気づいたのは――『つながっている』つもりでも、実は離れていること。
私たちは孤独ではない。ただ、誰かに見られたいと演じ続けているからです。
そんな中で『Fuxiu Feast』に惹かれるのは、勝ち負けではなく、「本当に感じられる」瞬間があるから。
毎晩10ルピーを賭ける習慣も、金銭以上の意味を持ちます。それは“自分だけの儀式”であり、“心のケア”です。
- 目覚めと同時に通知チェック
- 公共的な承認（いいね）で喜びが最高潮
- オフラインでも不安を感じる
- 話はすべて「何を得たい？」に変わる
- 誠実さよりユーモアや皮肉を盾にする
これらは問題ではなく、「常にスワイプする環境」に適応した証拠です。
真の意味は結果にない。繰り返しの中で生まれる。「毎週金曜夜8時、紅い灯りのもとで1杯のお茶」という習慣は、混乱と平安との間にある“空間”を作ります。
私はもう勝ち負けにはこだわりません。ただ「今ここにいる」と選んだ瞬間が大事なのです。
だから問います―― 最後に、「価値や注目より」「ただ真実を感じた」ことはいつですか？ 思い出せないなら……あなたもきっと、誰かを見ずにゲームをしているかもしれません。
ShadowWalkerNYC
人気コメント (5)
Ти дивишся у екрані, але не бачиш свого сина за столом? Цифровий шаман з України — ти не граєш на фестивалі, ти його виконуєш. П’ять хвилин після роботи — і ти все ще ще… “Онлайн”? Ні! Ти просто показуєш своїм лайкам як жертву на алтарі. Хто-небудь тебе побачив?.. Давай — вимкни телефон і скажи: “Я тут був…”
ตอนนี้เรา ‘ออนไลน์’ เยอะมาก แต่ก็คงไม่มีใครเห็นเราเลยสักคนนะเนี่ย 😂
เคยคิดไหมว่า ทุกครั้งที่ดูไลฟ์แล้วคนดูหายไปกลางคำ… มันอาจไม่ใช่ปัญหาของอินเทอร์เน็ต แต่เป็นเพราะเราเองกำลังเล่นเกมชีวิตแบบ ‘เล่นเพื่อให้ใครเห็น’
ลองเปิด Fuxiu Feast ทุกเย็นวันศุกร์ แค่ห้านาที กับชามชาเดียวกัน… ถึงแพ้ก็ไม่เป็นไร แต่อย่าลืมว่า เราเลือกจะอยู่กับตัวเองในตอนนั้นแล้วนะ 🫶
ใครเคยทำแบบนี้บ้าง? มาแชร์หน่อยสิ! 👇
Mình từng nghĩ ‘online’ là được mọi người thấy… giờ mới biết: bật mạng không có nghĩa là hiện diện đâu!
Tối nào cũng vào Fuxiu Feast chỉ để đếm 10k mỗi đêm — không phải vì muốn giàu, mà vì cảm giác như đang làm lễ! 🪔
Có khi nào bạn check tin nhắn trước khi mở mắt? Nếu có… thì chắc đang chơi game mà quên mình còn sống ngoài đời!
Chốt lại: Bạn đã từng làm điều gì chỉ vì nó ‘đúng’, chứ không phải vì nó ‘hot’? Đáp án kiểu này thì mình xin rút lui luôn! 😂
Cứ thử đi, ai cũng có thể là người cuối cùng trên màn hình… nếu không tự nhắc nhở mình vẫn ở đây!
Ты проверяешь уведомления — а не людей. Твоя радость — в лайках, а не в жизни. Ты не играешь в Fuxiu Feast — ты просто молчишь под красным светом с чаем вместо общения. Мы не одиноки потому что одни — мы одиноки потому что забыли, как дышать. А ты?.. Когда ты последний раз делал что-то настоящее — без баллов и хештегов? Кликни — сохрани это. Или снова прокачиваешь экран?
